До Дня ветеринарного лікаря знайомимо з людьми, які щодня забезпечують ветеринарно-санітарний контроль на державному кордоні. Один із них — начальник Відділу прикордонного інспекційного контролю «Дніпро» Південно-Східного МГУ Держпродспоживслужби на державному кордоні Олександр Булавін. Уже понад 25 років він працює у системі державного ветеринарного контролю, а свою професію називає справою життя.
— Олександре, чому Ви обрали професію ветеринарного лікаря?
У мене ветеринарні лікарі і батько, і мати. З дитинства я бачив, як вони працюють, як ставляться до тварин, наскільки відповідально виконують свою справу. Тому, коли настав час обирати майбутню професію, інших варіантів для себе я навіть не розглядав. Це був не вибір під впливом батьків, а вибір за покликанням.
— Скільки років Ви працюєте у системі Держпродспоживслужби?
Працюю з 1998 року. Увесь мій професійний шлях пов’язаний із системою державного ветеринарного контролю та роботою на державному кордоні. За ці роки змінювалися законодавство, підходи до роботи, технології, люди але незмінним залишалось моє відношення до роботи та бажання йти далі.
— Що сьогодні є найскладнішим у Вашій роботі?
Після початку повномасштабного вторгнення працювати стало значно складніше, насамперед через людський фактор. Постійний стрес, поспіх, хвилювання громадян — усе це впливає на роботу. Наш підрозділ розташований відносно близько до тимчасово окупованих територій, тому люди часто поспішають із оформленням документів на переміщення тварин, адже існують чітко визначені строки.
У таких умовах важливо не лише знати законодавство, а й уміти знаходити спільну мову з людьми, спокійно пояснювати вимоги та допомагати вирішувати конфліктні ситуації. Крім того, сьогодні активно змінюється законодавство, тому необхідно постійно навчатися і швидко адаптуватися до нових правил.
— Що найбільше подобається у Вашій роботі?
Мені подобається, що ця робота не обмежується кабінетом. Вона динамічна, постійно тримає в русі, кожен день приносить нові завдання.
Особливо ціную свій колектив. Поруч працюють висококваліфіковані фахівці, які відповідально ставляться до своїх обов’язків. Найголовніше — я знаю, що завжди можу на них покластися. Саме довіра і взаємна підтримка допомагають нам ефективно виконувати свою роботу.
— Що допомагає Вам не втрачати мотивації та рухатися вперед у складні часи?
Не можу сказати, що маю якесь особливе життєве правило чи девіз. Моя найбільша мотивація — це любов до своєї роботи. Я із задоволенням її виконую і розумію, що на мені лежить відповідальність не лише за власні рішення, а й за колектив. Мої підлеглі розраховують на мене, і це додає сил щодня працювати чесно, відповідально та професійно.
